Українські реформи в електроенергетиці

У порівнянні зі своїм газовим сектором, електроенергетика України отримала убоге академічне увагу, незважаючи на її важливість для економіки і безпеки країни. У той час як природний газ живить більшість систем централізованого теплопостачання, електрику пускає в хід компресори, світло, енергію і насоси, які переміщують нагріту воду з розподільчих мереж, щоб дістатися до споживачів. Велика частина енергоресурсів в Україні завершить свій життєвий цикл протягом наступного десятиліття, і їх необхідно буде замінити або модернізувати.

Причина цього в тому, що майже всі українські електростанції датуються радянськими часами, і близько половини з них старше 40 років. Будучи восьмим за величиною виробником електроенергії в світі, більше 50% електроенергії в Україні виробляється за рахунок атомної енергії – ще 30% – за рахунок вугілля і менше 3% – за рахунок ВДЕ (докладніше про це можна дізнатися тут: www.ueex.com.ua

Україна взяла на себе зобов’язання реформувати свій сектор електроенергетики декількома способами: через угоду про асоціацію, договір про ЄС і Меморандум про взаєморозуміння зі стратегічного енергетичного партнерства.

Більш конкретно, енергетичний сектор України повинен відповідати екологічним стандартам ЄС в якості вимоги щодо Угоди про асоціацію з ЄС. Україна залишається одним з найбільших споживачів електроенергії в Європі, навіть після економічного спаду, викликаного в основному конфліктом на сході країни. Загальна встановлена ​​потужність становить 55,3 гігават, з яких близько 3,2 ГВт – в основному отримані від електростанцій, що спалюють антрацитовий вугілля – постраждали від конфлікту на сході України. В електроенергетичному секторі країни домінують три компанії: “Укренерго”, “Енергоатом” і “Укргідроенерго”.

Для поліпшення своєї електроенергетики новий український уряд ініціював ряд реформ

Перша ключова мета-створення конкурентоспроможного оптового і роздрібного ринку електроенергії в інтересах громадян України, забезпечення відкритості сектора для нових учасників, прозорості в управлінні і надання споживачам реального вибору. Ця повістка дня обширна і дуже амбітна, враховуючи відправну точку України. У цьому сенсі 22 вересня 2016 року було прийнято закон Про регулювання енергетики і комунальних послуг, а проект закону Про ринок електроенергії пройшов перше читання в парламенті (Верховна Рада України, 3 лютого 2016 року).

Ще одним великим проривом стало прийняття в квітні 2017 року нового закону Про ринок електроенергії, заснованого на 3ЕП (Верховна Рада України, 21 лютого 2017 року). Закон вводить принципи добросовісної конкуренції та недискримінаційного участі на ринку електроенергії, рівних прав на продаж і купівлю електроенергії, вільного вибору споживачами постачальників електроенергії, доступу третіх осіб до передавальних і розподільних мереж, встановлення цін і тарифів, що відображають фактичні витрати (докладніше з цією інформацією можна ознайомитися на нашому сайті: www.ueex.com.ua/rus/exchange-quotations/natural-gas/).

Закон покликаний розділити нинішню модель “одного покупця” на шість нових ринків: 

  • ринок двосторонніх контрактів; 
  • ринок на добу вперед; 
  • внутрішньоденної ринок; 
  • балансуючий ринок; 
  • ринок допоміжних послуг; 
  • роздрібний ринок (Радченко та ін. 2018). 

Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг розробила правила функціонування нового ринку і провела громадські консультації по ряду інших важливих проектів підзаконних актів (правила для операторів систем передачі і розподілу).